Страница сгенерировна за 0.25 сек.
Здравствуйте, Гость! Вы были здесь 18 раз.
Бережн.. - Селенiтка (на украинском языке)
Показ.все 1 2 3 4 5 6 .. 15

Василь Бережний
Селенiтка
Повiсть
I
Нiщо так не приваблювало Яриночку, як величезний диск Землi на темному оксамитi неба. Коли їй щось болiло, i вона плакала, аж заходилась, мама несла її до оглядової Вежi, примовляючи:

- А ми ось Землю побачимо!.. Земля така велика, гарна...

I диво дивне: як тiльки Яриночка побачить над собою голубуватий диск, одразу втихає. Дивиться своїми зеленими оченятами - не змигне.

А як зiп'ялася на ноги, то, бувало, вчепиться за мамину руку i тягне до Вежi. Задере голiвку й дивиться, дивиться. М'яке сяйво Землi радiстю сiється в її душу - очi їй зблискують усмiхом, а на щiчках з'являються ямки. Може, коли б тут ще були дiти, вона б з ними гралася, а так у малої тiльки й розваги, що милуватися Землею. Ото не вiдводить вiд неї очей i питає:

- Отам ви з татом ходили?

- Так.

- А в яких скафандрах - червоних чи золотистих?

- На Землi люди ходять без скафандрiв.

- Справдi?

- Авжеж. Землю вкутує атмосфера, i житла там не в гiрських тунелях, як оце тут, а на поверхнi...

- А метеорити? Вони ж можуть зруйнувати...

- Атмосфера захищає i вiд метеоритiв - рiдко який з них долiтає до поверхнi Землi, майже всi згоряють у повiтрi.

- Як це?

Розповiсти про повiтряну оболонку, що вкриває мiста й села, лiси i гори, було легше, анiж про рiчки, моря й океани. Яринчина свiдомiсть чомусь не могла вмiстити такої картини. Може, тому, що найбiльший басейн у їхньому Лунополiсi має у довжину сто метрiв i в ширину двадцять п'ять. Про якi ж кораблi, шторми й острови можна говорити! I як їй поясниш: чому вода не ллється iз Землi на Мiсяць? Доки не побачила навчального фiльму про моря й океани, доти й не вiрила, думала, що мама розповiдає казку.

- А чому ж не видно нi людей, нi навiть кораблiв? - дивувалась Яринка.

- Бо дуже далеко, - зiтхала мама, - ох, i далеко вiд нас Земля!

А коли батько полетiв до рiдної планети у вiдпустку, мана показувала Яринцi овал Чорного моря:

- Там зараз лiто, наш тато купається.

Мала видивлялась до болю в очах, наче сподiвалась побачити свого тата на березi моря.

Наступного земного року на вiдпочинок до рiдного краю зiбралась мама.

- А я? - розширились очi в Яринки, i в них було повнiсiнько смутку. Хiба я...

- Ти ще маленька, як стебелинка, - мама пригорнула тендiтне тiльце, от пiдростеш...

Випроводжаючи маму на космодром, Яринка заплакала, i батьковi нелегко було потiм заспокоїти маленьку доню.

Стр. 1 из 15 Следующая


Добавить в избранное
Vkontakte